Сотні дітей на Верховинщині щодня долають дорогу в кільканадцять кілометрів, щоби потрапити до школи.
Пише - джерело.
гориНа 36 шкіл Верховинського району — 16 автобусів. Більшість з них у жалюгідному стані, нових — одиниці. Гірські райони — дотаційні, грошей не вистачає на зарплати вчителям, не те що на транспорт, йдеться у сюжеті Факти ICTV.
12-річна Віка з двома молодшими братиками у Буківці щодня долає по 5 км до школи й назад.
Директор Буковецької школи Ярослав Лесюк розповідає: “У нас був наш автобус. У 2012 році ми його отримали одні з перших за програмою “Шкільний автобус”. У 2014 році його забрали в АТО”.
Верховинщина — високогірний район. Села розміщені на висоті 800 метрів над рівнем моря. Бездоріжжя та особливий клімат — не найбільше випробування для горян. 30% дітей живуть у пришкільних інтернатах. Решта зазвичай ходять пішки.
Назар Косійчук з Красноїлля розповідає: “До центральної дороги я сходжу два кілометри. Потім від центральної дороги до школи мені треба 5 – 5,5 км йти. Взимку дуже важко добиратися, замети часто бувають”.
У Красноїллі більш як 400 школярів. Начебто є два автобуси, один з них “газелька”. З гаража не виїжджала понад два роки, бо на ремонт немає грошей.
У районному ценрі Верховина лише 30% дітей можуть добиратися в школу самотужки, решта потребує довезення. На п’ять довколишніх шкіл — два автобуси, один простоює. Автобус не курсує, бо затягнули тендер на закупівлю пального. Утім обіцяють, що він таки їхатиме. Забезпечити довіз усіх учнів у селах не можуть. Район гірський, дотаційний. Грошей не вистачає не те що на нові автобуси, а на зарплату освітянам, медикам та бюджетникам.
В районі порахували: лише на освітні потреби до кінця року у місцевому бюджеті не вистачатиме 30 мільйонів гривень. А особливий статус — високогірного району — досі ніяких преференцій не дає. Тут надіються, що цього року нарешті запрацює державна програма “Шкільний автобус”. І частина дітей в школу таки їздитиме.
Детальніше — у сюжеті Факти ICTV.
Популярні дописи:
Поділіться інформацією з іншими ↓↓↓