facebook

Постукати по дереву – походження і значення прикмети

Сенс цього повір’я.

Прикмета, яка радить постукати по дереву, щоб не наврочити, дійшла до наших днів ще з дохристиянських часів і стала, мабуть, однією з найбільш популярних у світі.

Сенс і значення цього повір’я зрозумілі і українській людині, і французу, і англійцю. Щоправда, на Русі заведено стукати по дереву тричі кулаком, а в більшості інших країн лише один раз торкаються кінчиками пальців до будь-якого дерев’яного предмета.

Тим не менше значення прикмети «постукай по дереву» залишається незмінним — так роблять, коли хочуть, щоб здійснилося щось заплановане і його втіленню ніщо не завадило — ні пристріт, ні заздрісні думки, ні невдалий збіг обставин, ані погані наміри ворогів.

Однак у сучасному світі багато хто забуває або не знає, що стукати треба обов’язково по живому дереву, по тому, що росте, а не по обробленій деревині. А от стукати по дерев’яному предмету — по дереву спиляному і обробленому — потрібно в тому разі, коли розповідають щось погане і при цьому не хочуть, щоб це збулося, немов кажучи собі: «Не приведи Боже!».

Постукати по дереву — походження і значення прикмети

Витоки цієї прикмети сягають далекої давнини, коли не тільки серед друїдів, але й у більшості інших народів був поширений культ дерев та рослин. Наші предки обожнювали дерева і часто населяли їх богами, покровителями роду, захисниками і добрими міфічними істотами. Постукавши по дереву, стародавні слов’яни зверталися по допомогу й захист до добрих духів, просили їх про здоров’я, про здійснення планів. Стук по дереву будив дух, а людина цим немов віддавала себе під його заступництво і з цього моменту ставала захищеною від пристріту і будь-якого негативного впливу з боку нечистої сили.

У давнину вірили, що дерева наділені магічними здібностями і допомагають людині, якщо та стуком по стовбуру приверне до себе увагу вищих сил і розповість про свої проблеми. Саме тому й стукали наші предки по живому дереву правою рукою, коли хотіли, щоб сповнилося бажання або щось заплановане втілилося в життя.

Читайте також:  Які речі не можна приносити з вулиці в будинок

При цьому стукати можна було далеко не по кожному дереві. Особливо шанували на Русі дуб, — вважали його найголовнішим серед дерев. Тому й звертатися, постукуючи по стовбуру, найкраще було до дуба. Як вважали наші предки, добре допомагала в здійсненні бажань також сосна. А ось по осиці стукати заборонялося — за віруваннями древніх вона була проклятим деревом, яке висмоктує з людини енергію. До речі, навіть ставити будинки з осики не годилося. У християн це дерево теж вважається проклятим, оскільки саме на осиці повісився Юда.

Зрубані (мертві) дерева, як вважали в давнину, були населені злими духами, які прагнуть нашкодити надто щасливим людям. Тому, вимовляючи вголос щось погане, тричі стукали лівою рукою по стінах будинку чи по дерев’яних предметах, щоб відвернути увагу злих духів і не дати їм можливості почути і втілити цей негатив у життя людини. І в цій традиції була особлива заборона — коли треба було постукати по дерев’яній поверхні, не можна було для цієї мети використовувати стіл. Стукати по стільниці заборонялося, оскільки стіл вважався долонею Бога і стукіт по ньому міг викликати гнів вищих сил. Адже навіть бити яйця об стіл у наших предків вважалося поганою прикметою.

У тому, що постукати по дереву потрібно саме тричі, полягає особливий сенс — триразовий дотик вважається символічною дією, оскільки майже у всіх віруваннях «3» — це священне число.

Традиція стукати по дереву не зникла навіть із приходом християнства, просто прикмету стали пов’язувати з чудодійною силою Святого хреста, і, як і в Європі, цей звичай став означати «право притулку». Вважалося, що людина, доторкнувшись до дерев’яного предмета, потрапляє під заступництво церкви, і їй не можна завдавати будь-якої шкоди.